роздмухати —
роздму́хати дієслово доконаного виду роздмуха́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
роздмухати —
I роздм`ухатидив. роздмухувати. II роздмух`атидив. роздмухувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
роздмухати —
роздму́хувати (роздува́ти) / роздму́хати (розду́ти) кади́ло. 1. зневажл. Знімати навколо чогось галас, балачки і т. ін. Пан радник таки хоче роздмухати кадило? Ну, що ж! Тим гірше для нього (І. Кулик). 2. Розширювати яке-небудь починання, справу.
Фразеологічний словник української мови
роздмухати —
ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (уявляти або зображувати що-небудь більшим, ніж у дійсності), ГІПЕРБОЛІЗУВА́ТИ книжн., РОЗДУВА́ТИ розм., РОЗДМУ́ХУВАТИ розм.; УТРИ́РУВАТИ книжн. (доводити до крайньої міри вияву). — Док.
Словник синонімів української мови
роздмухати —
РОЗДМУ́ХАТИ див. роздму́хувати. РОЗДМУХА́ТИ див. роздму́хувати.
Словник української мови в 11 томах
роздмухати —
Роздмуха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. роздмухати, -хаю, -єш, одн. в. роздмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Раздувать, раздуть.
Словник української мови Грінченка