роздмухати

ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (уявляти або зображувати що-небудь більшим, ніж у дійсності), ГІПЕРБОЛІЗУВА́ТИ книжн., РОЗДУВА́ТИ розм., РОЗДМУ́ХУВАТИ розм.; УТРИ́РУВАТИ книжн. (доводити до крайньої міри вияву). — Док.: перебі́льшити, гіперболізува́ти, розду́ти, роздму́хати (роздмухну́ти), утри́рувати. Мав (Козловський) надзвичайний дар перевтілюватися у другі особи, перебільшуючи їх смішні сторони (Г. Хоткевич); Дотепно гіперболізувавши і відтінивши якусь характерну рису, він (пародист) умів створити вдалий дружній шарж або й уїдливу пародію (з журналу); Маленьку хибу, дрібний якийсь випадок роздмухають, роздують до розмірів слона і пускають гуляти межи люди (С. Васильченко); Утрируючи кожен рух — почухав (чоловік) потилицю, аж зовсім козирком очі закривши, потім поправив кашкет, похитав головою (А. Головко). — Пор. переборщи́ти.

Значення в інших словниках

1. роздмухати — роздму́хати дієслово доконаного виду роздмуха́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. роздмухати — I роздм`ухатидив. роздмухувати. II роздмух`атидив. роздмухувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роздмухати — РОЗДМУХА́ТИ див. роздму́хувати. РОЗДМУ́ХАТИ див. роздму́хувати.  Словник української мови у 20 томах
4. роздмухати — роздму́хувати (роздува́ти) / роздму́хати (розду́ти) кади́ло. 1. зневажл. Знімати навколо чогось галас, балачки і т. ін. Пан радник таки хоче роздмухати кадило? Ну, що ж! Тим гірше для нього (І. Кулик). 2. Розширювати яке-небудь починання, справу.  Фразеологічний словник української мови
5. роздмухати — РОЗДМУ́ХАТИ див. роздму́хувати. РОЗДМУХА́ТИ див. роздму́хувати.  Словник української мови в 11 томах
6. роздмухати — Роздмуха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. роздмухати, -хаю, -єш, одн. в. роздмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Раздувать, раздуть.  Словник української мови Грінченка