роздосадуваний
РОЗДОСА́ДУВАНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. до роздоса́дувати і роздоса́дуватися.
– Здоров, Ренський! .. – Здоров, – недбало відповів на вітання двадцятилітній непосидючий юнак, видно, роздосадуваний тим, що йому перешкодили довести до кінця якусь справу (Ю. Збанацький).
2. у знач. прикм. Який відчув досаду (у 1 знач.).
Роздосадуваний, він позирає в спину солдатові (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)