роздощитися
РОЗДОЩИ́ТИСЯ, и́ться, док., безос.
Безперестанку, довго дощити.
Здається, краще буде, як я виберусь в Київ раніше, ніж було думала! .. До того ж роздощилось (Леся Українка);
По-справжньому не роздощилося, а сіялося потрошку щось мокре та сіре (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)