роздразнення

РОЗДРА́ЗНЕННЯ, я, с., розм.

Дія і стан за знач. роздразни́ти.

Сава був лінивий і впертий, твердий, мов камінь, у роті мав на кожду [кожну] хвилю повно лихих слів, що доводили родичів до роздразнення (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. роздразнення — роздра́знення іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. роздразнення — РОЗДРА́ЗНЕННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. роздразни́ти. Сава був лінивий і впертий, твердий, мов камінь, у роті мав на кожду хвилю повно лихих слів, що доводили родичів до роздразнення (Коб., II, 1956, 36).  Словник української мови в 11 томах