роздразнений

РОЗДРА́ЗНЕНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до роздразни́ти.

Анна, до крайності роздразнена і зворушена, трутила [била] її (О. Кобилянська).

2. у знач. прикм. Роздратований (у 2 знач.).

Вона усміхнулася поганим, злобним усміхом і висипала лютими, роздразненими рухами очищений горох у мішок, що лежав недалечко на землі (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. роздразнений — роздра́знений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. роздразнений — РОЗДРА́ЗНЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздразни́ти. Анна, до крайності роздразнена і зворушена, трутила [била] її (Коб., II, 1956, 160). 2. у знач. прикм. Роздратований (у 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах