роздразнений
РОЗДРА́ЗНЕНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздразни́ти.
Анна, до крайності роздразнена і зворушена, трутила [била] її (Коб., II, 1956, 160).
2. у знач. прикм. Роздратований (у 2 знач.).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗДРА́ЗНЕНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздразни́ти.
Анна, до крайності роздразнена і зворушена, трутила [била] її (Коб., II, 1956, 160).
2. у знач. прикм. Роздратований (у 2 знач.).
Словник української мови (СУМ-11)