роздраконювати
РОЗДРАКО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРАКО́НИТИ, ню, ниш, док., розм., кого і без дод.
Сильно лаяти, критикувати кого-небудь.
– Що тут гаятись, заходити здаля? – Гей, Цимбале, – гукнув я, – роздраконимо – і точка! (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)