роздраконювати
РОЗДРАКО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРАКО́НИТИ, ню, ниш, док., розм., перех. і без додатка. Сильно лаяти, критикувати кого-небудь.
— Що тут гаятись, заходити здаля? — Гей, Цимбале, — гукнув я, — роздраконимо — і точка! (Перв., І, 1958, 287).
Словник української мови (СУМ-11)