роздратований

РОЗДРАТО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздратува́ти.

Майже навколішках ублагав [Варчук] роздратованого невдачею Круп’яка розділити банду: більшу частину пустити в село, а другу залишити в кущах (Стельмах, II, 1962, 203);

Напившись, звірів [грек], очі його робилися червоними, як у роздратованого гарячим залізом барана (Тют., Вир, 1964, 464).

2. у знач. прикм. Який утратив спокій, вийшов з нормального стану.

Хуса похмурий, роздратований проходжується по світлиці нерівним кроком (Л. Укр., III, 1952, 148);

Як гніздо роздратованих шершнів, гуділи опришки! (Хотк., II, 1966, 213);

// Який виражає роздратування.

— Варваро! Варваро-о! — почувся з столової роздратований голос пана Чубинського (Коцюб., II, 1955, 164);

Вона глянула на Залізняка, на чудесний букет троянд, і на обличчі з’явилася роздратована гримаса (Собко, Звич. життя, 1957, 151).

Значення в інших словниках

1. роздратований — роздрато́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. роздратований — див. сердитий  Словник синонімів Вусика
3. роздратований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роздратувати. 2》 у знач. прикм. Який утратив спокій, вийшов із нормального стану. || Який виражає роздратування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. роздратований — РОЗДРАТО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до роздратува́ти. Майже навколішках ублагав [Варчук] роздратованого невдачею Круп'яка розділити банду: більшу частину пустити в село, а другу залишити в кущах (М.  Словник української мови у 20 томах
5. роздратований — ЛЮ́ТИЙ (дуже сердитий), ЗЛЮ́ЩИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, ЗАКЛЯ́ТИЙ, РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗЛЮ́ЧЕНИЙ, РОЗЛЮТО́ВАНИЙ, РОЗ'Я́ТРЕНИЙ, Я́РИЙ, РОЗ'Я́РЕНИЙ (який утратив самовладання, досяг крайньої люті), РОЗ'ЯРІ́ЛИЙ, ОЗВІРІ́ЛИЙ, РОЗ'Ю́ШЕНИЙ розм., Я́РОСЛИВИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. роздратований — Роздрато́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)