роздратування
РОЗДРАТУВА́ННЯ, РОЗДРАТО́ВАННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. роздратува́ти, роздрато́вувати і роздратува́тися, роздрато́вуватися.
Тихович бігає по хаті в нервовому роздратуванні (М. Коцюбинський);
Вкладає [Аркадій Валеріанович] своє роздратування в холодні ввічливі слова, під якими аж шипить презирство до шурина (М. Стельмах);
В голосі Савичева чулося нетерпіння і навіть стримане роздратування (Л. Первомайський);
З очей вичитувала [Маруся] кожне бажання, берегла від найменшого роздратовання, від найменших турбот (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)