роздратування
РОЗДРАТУВА́ННЯ, РОЗДРАТО́ВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. роздратува́ти, роздрато́вувати і роздратува́тися, роздрато́вуватися.
Тихович бігає по хаті в нервовому роздратуванні (Коцюб., І, 1955, 222);
Вкладає [Аркадій Валеріанович] своє роздратування в холодні ввічливі слова, під якими аж шипить презирство до шурина (Стельмах, І, 1962, 283);
В голосі Савичева чулося нетерпіння і навіть стримане роздратування (Перв., Дикий мед, 1963, 29);
З очей вичитувала [Маруся] кожне бажання, берегла від найменшого роздратовання, від найменших турбот (Хотк., II, 1966, 56).
Словник української мови (СУМ-11)