1. Словник української мови в 11 томах

роздратування

РОЗДРАТУВА́ННЯ, РОЗДРАТО́ВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. роздратува́ти, роздрато́вувати і роздратува́тися, роздрато́вуватися.

Тихович бігає по хаті в нервовому роздратуванні (Коцюб., І, 1955, 222);

Вкладає [Аркадій Валеріанович] своє роздратування в холодні ввічливі слова, під якими аж шипить презирство до шурина (Стельмах, І, 1962, 283);

В голосі Савичева чулося нетерпіння і навіть стримане роздратування (Перв., Дикий мед, 1963, 29);

З очей вичитувала [Маруся] кожне бажання, берегла від найменшого роздратовання, від найменших турбот (Хотк., II, 1966, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздратування — роздратува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. роздратування — РОЗДРАТУВАННЯ, РОЗДРАТОВАННЯ – РОЗДРАТОВАНІСТЬ Роздратування, роздратовання. Почуття гострого незадоволення, досади: відчувати роздратування (роздратовання), стримувати роздратування (роздратовання), з роздратуванням, з роздратованням. Літературне слововживання
  3. роздратування — роздратовання, -я, с. Дія і стан за знач. роздратувати, роздратовувати і роздратуватися, роздратовуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роздратування — РОЗДРАТУВА́ННЯ, РОЗДРАТО́ВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. роздратува́ти, роздрато́вувати і роздратува́тися, роздрато́вуватися. Тихович бігає по хаті в нервовому роздратуванні (М. Словник української мови у 20 томах
  5. роздратування — НЕЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття й стан незадоволеної людини), НЕВДОВО́ЛЕННЯ, НЕДОГО́ДА рідше; ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІ мн., ДОСА́ДА (незадоволення з гіркотою, розчаруванням унаслідок якоїсь невдачі); РОЗДРАТУВА́ННЯ (РОЗДРАТО́ВАННЯ), РОЗДРА́ЖНЕННЯ заст. Словник синонімів української мови
  6. роздратування — Роздратува́ння, -ння, -нню (дія) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)