роздратування
НЕЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття й стан незадоволеної людини), НЕВДОВО́ЛЕННЯ, НЕДОГО́ДА рідше; ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІ мн., ДОСА́ДА (незадоволення з гіркотою, розчаруванням унаслідок якоїсь невдачі); РОЗДРАТУВА́ННЯ (РОЗДРАТО́ВАННЯ), РОЗДРА́ЖНЕННЯ заст. (гостре незадоволення зі злістю). Він менше за всіх відчував незадоволення з приводу невдатної експедиції (Г. Хоткевич); Підійшов бригадир.., на його клиноподібному обличчі — невдоволення, злість (О. Лупій); Якщо здолаєш збагнути, як мені хотілося поїхати, то зрозумієш цілком мою прикрість (М. Коцюбинський); Заремба з досадою насупив брови (О. Донченко); В голосі Савичева чулося нетерпіння і навіть стримане роздратування (Л. Первомайський); В її байдужому тоні ледве можна було помітити нотки не то роздражнення, не то образи (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- роздратування — роздратува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- роздратування — РОЗДРАТУВАННЯ, РОЗДРАТОВАННЯ – РОЗДРАТОВАНІСТЬ Роздратування, роздратовання. Почуття гострого незадоволення, досади: відчувати роздратування (роздратовання), стримувати роздратування (роздратовання), з роздратуванням, з роздратованням. Літературне слововживання
- роздратування — роздратовання, -я, с. Дія і стан за знач. роздратувати, роздратовувати і роздратуватися, роздратовуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роздратування — РОЗДРАТУВА́ННЯ, РОЗДРАТО́ВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. роздратува́ти, роздрато́вувати і роздратува́тися, роздрато́вуватися. Тихович бігає по хаті в нервовому роздратуванні (М. Словник української мови у 20 томах
- роздратування — Роздратува́ння, -ння, -нню (дія) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- роздратування — РОЗДРАТУВА́ННЯ, РОЗДРАТО́ВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. роздратува́ти, роздрато́вувати і роздратува́тися, роздрато́вуватися. Тихович бігає по хаті в нервовому роздратуванні (Коцюб. Словник української мови в 11 томах