роздрочуватися
РОЗДРО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗДРОЧИ́ТИСЯ, рочу́ся, ро́чишся, док., розм.
1. Те саме, що роздрато́вуватися 1.
Роздрочилися всі троє до крайності, бо всі троє, спорячи, не добирали виразів (Леся Українка);
– К дияволу кармазинів! – загукала громада, роздрочившись, як бугаї (П. Куліш);
Хоть нижчий він од січовика, а як роздрочився, так страшно й глянуть на його постать (О. Стороженко).
2. тільки недок. Пас. до роздро́чувати.
Словник української мови (СУМ-20)