роздріб
РО́ЗДРІБ, робу, ч.
Продаж поштучно або невеликими кількостями.
Деякі кіоскери попрохали збільшити їм кількість роздробу (із журн.);
“Наука – фантастика” [журнал] надходить в роздріб у дуже обмеженій кількості (із журн.).
(1) На (в) ро́здріб у знач. присл. – Поштучно або невеликими кількостями (звичайно із словами торгувати, продавати і т. ін.).
Як на роздріб продавати миски, то по шість копійок, а на гурт, то по п'ять (з газ.);
Торгувати в роздріб.
Словник української мови (СУМ-20)