роздільно

РОЗДІ́ЛЬНО.

Присл. до розді́льний.

Збираємо пшеницю в основному роздільно. Косимо у фазі воскової стиглості (з наук. літ.);

Устина помовчала, потім повернулась до діда, випнула вперед все лице і роздільно промовила: – Ви-га-няють мене! (В. Винниченко);

– Відпустки тобі чекати ще довго, дівчино, – по одному, роздільно виштовхувала [Ліна Леонардівна] з себе слова (В. Козаченко).

Значення в інших словниках

1. роздільно — розді́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. роздільно — Присл. до роздільний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роздільно — див. порізно, осібно, сепаратний  Словник чужослів Павло Штепа
4. роздільно — РОЗДІ́ЛЬНО. Присл. до розді́льний. Збираємо пшеницю в основному роздільно. Косимо у фазі воскової стиглості (Хлібороб Укр., 2, 1969, 13); — Відпустки тобі чекати ще довго, дівчино, — по одному, роздільно виштовхувала [Ліна Леонардівна] з себе слова (Коз., Сальвія, 1959, 132).  Словник української мови в 11 томах