роздільно
РОЗДІ́ЛЬНО.
Присл. до розді́льний.
Збираємо пшеницю в основному роздільно. Косимо у фазі воскової стиглості (з наук. літ.);
Устина помовчала, потім повернулась до діда, випнула вперед все лице і роздільно промовила: – Ви-га-няють мене! (В. Винниченко);
– Відпустки тобі чекати ще довго, дівчино, – по одному, роздільно виштовхувала [Ліна Леонардівна] з себе слова (В. Козаченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роздільно — розді́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- роздільно — Присл. до роздільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роздільно — див. порізно, осібно, сепаратний Словник чужослів Павло Штепа
- роздільно — РОЗДІ́ЛЬНО. Присл. до розді́льний. Збираємо пшеницю в основному роздільно. Косимо у фазі воскової стиглості (Хлібороб Укр., 2, 1969, 13); — Відпустки тобі чекати ще довго, дівчино, — по одному, роздільно виштовхувала [Ліна Леонардівна] з себе слова (Коз., Сальвія, 1959, 132). Словник української мови в 11 томах