1. Словник української мови в 11 томах

роздільно

РОЗДІ́ЛЬНО. Присл. до розді́льний.

Збираємо пшеницю в основному роздільно. Косимо у фазі воскової стиглості (Хлібороб Укр., 2, 1969, 13);

— Відпустки тобі чекати ще довго, дівчино, — по одному, роздільно виштовхувала [Ліна Леонардівна] з себе слова (Коз., Сальвія, 1959, 132).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздільно — розді́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. роздільно — Присл. до роздільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздільно — див. порізно, осібно, сепаратний Словник чужослів Павло Штепа
  4. роздільно — РОЗДІ́ЛЬНО. Присл. до розді́льний. Збираємо пшеницю в основному роздільно. Косимо у фазі воскової стиглості (з наук. літ.); Устина помовчала, потім повернулась до діда, випнула вперед все лице і роздільно промовила: – Ви-га-няють мене! (В. Словник української мови у 20 томах