розжарений

РОЗЖА́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до розжа́рити.

Береться тінями розжарене вогнем і працею обличчя парубка (М. Стельмах).

2. у знач. прикм. Надто гарячий.

Сонце неначе найнялось, так немилосердно пече, що на розжарений пісок не можна ступнути босою ногою (А. Хижняк);

// Який пече сильніше, ніж звичайно.

Розжарене призахідне сонце забарвило ввесь світ символічним кривавим кольором (О. Довженко).

3. у знач. прикм., перен. Розпашілий, розпалений від перенапруги, утоми і т. ін.

Розжареними очима шукала його в списках ранених і полеглих (Н. Кобринська).

Значення в інших словниках

1. розжарений — (який став дуже гарячим) розпечений, розпалений, розігрітий.  Словник синонімів Полюги
2. розжарений — розжа́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. розжарений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розжарити. 2》 у знач. прикм. Надто гарячий. || Який пече сильніше, ніж звичайно. 3》 у знач. прикм. Розпашілий, розпалений від перенапруженості, утоми і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розжарений — ГАРЯ́ЧИЙ (який має високу температуру; сильно нагрітий), РОЗПЕ́ЧЕНИЙ, РОЗЖА́РЕНИЙ, ЖАГУ́ЧИЙ, ПА́ЛЕ́НИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, ВОГНЯ́НИ́Й, ВОГНИ́СТИЙ розм., ОГНЕ́ННИЙ розм., ОГНЯ́НИ́Й розм.  Словник синонімів української мови
5. розжарений — РОЗЖА́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розжа́рити. Береться тінями розжарене вогнем і працею обличчя парубка (Стельмах, І, 1962, 120). 2. у знач. прикм. Надто гарячий.  Словник української мови в 11 томах