розжимати

РОЗЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЖА́ТИ, розіжму́, розіжме́ш, док., що, рідко.

Те саме, що розтиска́ти.

Права рука, з великим зусиллям розжимаючи пальці, тяглася за стаканом із водою (Григорій Тютюнник);

– Отаким нам треба бути, – стисне й покаже тугий, як вилитий, ковальський кулак, – а ми поки що он які, – розіжме кулак зовсім (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. розжимати — розжима́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розжимати — -аю, -аєш, недок., розжати, розіжму, розіжмеш, док., перех., рідко. Те саме, що розтискати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розжимати — (зуби) розціплювати, розціпити, порозціплювати, (п'ястук) розтулювати, розтулити, порозтулювати, (спружню) розтискувати, розтиснути, порозтаскувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. розжимати — РОЗЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЖА́ТИ, розіжму́, розіжме́ш, док., перех., рідко. Те саме, що розтиска́ти. Права рука, з великим зусиллям розжимаючи пальці, тяглася за стаканом із водою (Тют.  Словник української мови в 11 томах