розжимати
РОЗЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЖА́ТИ, розіжму́, розіжме́ш, док., що, рідко.
Те саме, що розтиска́ти.
Права рука, з великим зусиллям розжимаючи пальці, тяглася за стаканом із водою (Григорій Тютюнник);
– Отаким нам треба бути, – стисне й покаже тугий, як вилитий, ковальський кулак, – а ми поки що он які, – розіжме кулак зовсім (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розжимати — розжима́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розжимати — -аю, -аєш, недок., розжати, розіжму, розіжмеш, док., перех., рідко. Те саме, що розтискати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розжимати — (зуби) розціплювати, розціпити, порозціплювати, (п'ястук) розтулювати, розтулити, порозтулювати, (спружню) розтискувати, розтиснути, порозтаскувати Словник чужослів Павло Штепа
- розжимати — РОЗЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЖА́ТИ, розіжму́, розіжме́ш, док., перех., рідко. Те саме, що розтиска́ти. Права рука, з великим зусиллям розжимаючи пальці, тяглася за стаканом із водою (Тют. Словник української мови в 11 томах