1. Словник української мови в 11 томах

розжимати

РОЗЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЖА́ТИ, розіжму́, розіжме́ш, док., перех., рідко. Те саме, що розтиска́ти.

Права рука, з великим зусиллям розжимаючи пальці, тяглася за стаканом із водою (Тют., Вир, 1964, 190);

— Отаким нам треба бути, — стисне й покаже тугий, як вилитий, ковальський кулак, — а ми поки що он які, — розіжме кулак зовсім (Головко, II, 1957, 408).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розжимати — розжима́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розжимати — -аю, -аєш, недок., розжати, розіжму, розіжмеш, док., перех., рідко. Те саме, що розтискати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розжимати — (зуби) розціплювати, розціпити, порозціплювати, (п'ястук) розтулювати, розтулити, порозтулювати, (спружню) розтискувати, розтиснути, порозтаскувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. розжимати — РОЗЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЖА́ТИ, розіжму́, розіжме́ш, док., що, рідко. Те саме, що розтиска́ти. Права рука, з великим зусиллям розжимаючи пальці, тяглася за стаканом із водою (Григорій Тютюнник); – Отаким нам треба бути... Словник української мови у 20 томах