розжований

РОЗЖО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розжува́ти.

Груба їжа залишається в шлунку значно довше, ніж добре розжована (з навч. літ.);

// у знач. прикм.

Всередині нило щось, і як ковтати слину – гірко так, наче полин розжований (А. Головко);

Широко розставивши ноги, Стрибко бездумними очима дивився на розжовану, всю в довгастих дірочках Меланчину хустку (С. Журахович).

Значення в інших словниках

1. розжований — розжо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розжований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розжувати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розжований — РОЗЖО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розжува́ти. Груба їжа залишається в шлунку значно довше, ніж добре розжована (Метод. викл. анат.., 1955, 136); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах