розжувати —
розжува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
розжувати —
див. зрозуміти
Словник синонімів Вусика
розжувати —
див. розжовувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розжувати —
розжо́вувати / розжува́ти і в рот (до ро́та, в ро́та) кла́сти / покла́сти (положи́ти) кому. Дуже докладно, до найдрібніших деталей пояснювати, допомагати осмислити що-небудь.
Фразеологічний словник української мови
розжувати —
ЖУВА́ТИ (роздрібнювати їжу, корм у роті), ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕМИНА́ТИ, ЖМА́КАТИ розм., ЖМАКУВА́ТИ розм.; РОЗЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕТИРА́ТИ (старанно); ЖВА́КАТИ розм., ЖВАКУВА́ТИ рідше (перев. утворюючи певні звуки); КУТУЛЯ́ТИ діал. (через силу, повільно). — Док.
Словник синонімів української мови
розжувати —
РОЗЖУВА́ТИ див. розжо́вувати.
Словник української мови в 11 томах
розжувати —
Розжо́вувати, -вую, -єш сов. в. розжувати, -жую́, -єш, гл. 1) Разжевывать, разжевать. Розжуй та ще й у рот положи. Ном. № 6407. 2) Обдумывать, обдумать, сообразить. Що маєш казати, то попереду розжуй. Ном. № 12873.
Словник української мови Грінченка