роззирати

РОЗЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко., РОЗЗИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.

1. кого, що. Уважно оглядати кого-, що-небудь; розглядати.

У кімнаті за рояль сідає молодик із виглядом утомленого жуїра. Він знову безцеремонно роззирає Марію (М. Слабошпицький).

2. Поглядати, роздивлятися навколо.

Толока. Будяки проти сонця так червоніють. Роззирає Грищенко сюди-туди, всміхається (А. Тесленко).

Значення в інших словниках

1. роззирати — роззира́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. роззирати — -аю, -аєш, недок., розм., рідко. Поглядати навколо, роздивляючись, розглядаючи що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роззирати — РОЗЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм., рідко. Поглядати навколо, роздивляючись, розглядаючи що-небудь. Толока. Будяки проти сонця так червоніють. Роззирає Грищенко сюди-туди, всміхається (Тесл., З книги життя, 1949, 124).  Словник української мови в 11 томах