Словник української мови у 20 томах

роззичений

РОЗЗИ́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до роззи́чити;

// у знач. прикм.

Роззичені гроші.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. роззичений — роззи́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. роззичений — Роззи́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)