роззичений
РОЗЗИ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до роззи́чити;
// у знач. прикм.
Роззичені гроші.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роззичений — роззи́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- роззичений — Роззи́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)