роззичений

Роззи́чений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роззичений — роззи́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. роззичений — РОЗЗИ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до роззи́чити; // у знач. прикм. Роззичені гроші. Словник української мови у 20 томах