роззяплюватися

РОЗЗЯ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗЗЯ́ПИТИСЯ, питься; мн. роззя́пляться; док., розм.

1. Те саме, що роззявля́тися.

2. Відчинятися, відкриватися, перев. широко (про ворота, двері і т. ін).

[Храпко:] Сорочка цяцькована, а груднина роззяпилася – світить! (Панас Мирний);

// Розхристуватися (про сорочку).

[Храпко:] Сорочка цяцькована, а груднина роззяпилася – світить! (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. роззяплюватися — роззя́плюватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. роззяплюватися — -юється, недок., роззяпитися, -питься; мн. роззяпляться; док., розм. Те саме, що роззявлятися. || Розхристуватися (про сорочку).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роззяплюватися — РОЗЗЯ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗЗЯ́ПИТИСЯ, питься; мн. роззя́пляться; док., розм. То саме, що роззявля́тися; // Розхристуватися (про сорочку). [Xрапко:] Сорочка цяцькована, а груднина роззяпилася — світить! (Мирний, V, 1955, 137).  Словник української мови в 11 томах