роззяплюватися
РОЗЗЯ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗЗЯ́ПИТИСЯ, питься; мн. роззя́пляться; док., розм.
1. Те саме, що роззявля́тися.
2. Відчинятися, відкриватися, перев. широко (про ворота, двері і т. ін).
[Храпко:] Сорочка цяцькована, а груднина роззяпилася – світить! (Панас Мирний);
// Розхристуватися (про сорочку).
[Храпко:] Сорочка цяцькована, а груднина роззяпилася – світить! (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роззяплюватися — роззя́плюватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- роззяплюватися — -юється, недок., роззяпитися, -питься; мн. роззяпляться; док., розм. Те саме, що роззявлятися. || Розхристуватися (про сорочку). Великий тлумачний словник сучасної мови
- роззяплюватися — РОЗЗЯ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗЗЯ́ПИТИСЯ, питься; мн. роззя́пляться; док., розм. То саме, що роззявля́тися; // Розхристуватися (про сорочку). [Xрапко:] Сорочка цяцькована, а груднина роззяпилася — світить! (Мирний, V, 1955, 137). Словник української мови в 11 томах