1. Словник української мови в 11 томах

роззяплюватися

РОЗЗЯ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗЗЯ́ПИТИСЯ, питься; мн. роззя́пляться; док., розм. То саме, що роззявля́тися;

// Розхристуватися (про сорочку).

[Xрапко:] Сорочка цяцькована, а груднина роззяпилася — світить! (Мирний, V, 1955, 137).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роззяплюватися — роззя́плюватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. роззяплюватися — -юється, недок., роззяпитися, -питься; мн. роззяпляться; док., розм. Те саме, що роззявлятися. || Розхристуватися (про сорочку). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роззяплюватися — РОЗЗЯ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗЗЯ́ПИТИСЯ, питься; мн. роззя́пляться; док., розм. 1. Те саме, що роззявля́тися. 2. Відчинятися, відкриватися, перев. широко (про ворота, двері і т. ін). [Храпко:] Сорочка цяцькована, а груднина роззяпилася – світить!... Словник української мови у 20 томах