розказуватися

РОЗКА́ЗУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗКАЗА́ТИСЯ, ка́жеться, док.

1. Бути предметом розповіді; повідомлятися, описуватися.

Слухав.., та, видно, як глухий, чув тілько [тільки], що соромне розказувалось (Панас Мирний);

Горе словами Не розкажеться нікому Ніколи (Т. Шевченко);

Розказується все це для того, щоб знати всім – молодим і старшим, що так було. І щоб не було подібного в подальшому (з публіц. літ.);

// безос.

Про грецького філософа Сократа розказується, що коли його питали, де його батьківщина, то він відповідав: уся земля, даючи тим знати, що він себе вважав горожанином [городянином] усякого міста, де тілько [тільки] є люди (М. Драгоманов).

2. тільки недок. Пас. до розка́зувати.

Значення в інших словниках

1. розказуватися — розка́зуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розказуватися — -ується, недок., розказатися, -кажеться, док. 1》 Бути предметом розповіді; повідомлятися, описуватися. || безос. 2》 тільки недок. Пас. до розказувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розказуватися — РОЗКА́ЗУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗКАЗА́ТИСЯ, ка́жеться, док. 1. Бути предметом розповіді; повідомлятися, описуватися. Слухав мій дядюшка, та, видно, як глухий, чув тілько, що соромне розказувалось (Мирний, V, 1955, 338)...  Словник української мови в 11 томах