розкапуститися
РОЗКАПУ́СТИТИСЯ, у́щуся, у́стишся, док., розм.
Зайняти більше місця, ніж звичайно.
Ото розкапустилась, нікуди й пройти (Сл. Б. Грінченка);
// Невимушено розсістися.
Юхрим розкапустився на ослоні й полегшено зітхнув (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)