розкапуститися
РОЗКАПУ́СТИТИСЯ, у́щуся, у́стишся, док., розм. Зайняти більше місця, ніж звичайно.
Ото розкапустилась, нікуди й пройти (Сл. Гр.);
// Невимушено розсістися.
Юхрим розкапустився на ослоні й полегшено зітхнув (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 174).
Словник української мови (СУМ-11)