розкарячкуватий
РОЗКАРЯ́ЧКУВАТИЙ, а, е, розм., рідко.
Те саме, що розкаря́куватий.
Ясень сів у крісельце, низеньке, розкарячкувате, легке й нестійке (Ю. Бедзик);
Розкарячкуваті дубки цупко хапають своїми лапами за одяг, ніби хочуть спинити (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)