Словник української мови у 20 томах

розкачати

РОЗКАЧА́ТИ¹ див. розка́чувати¹.

РОЗКАЧА́ТИ² див. розка́чувати².

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розкачати — розкача́ти 1 дієслово доконаного виду розплющити; розгорнути розкача́ти 2 дієслово доконаного виду розхитати  Орфографічний словник української мови
  2. розкачати — I див. розкачувати I. II див. розкачувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкачати — РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. розкачати — Розкача́ти, -ча́ю, -ча́єш, -ча́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розкачати — РОЗКАЧА́ТИ¹, див. розка́чувати¹. РОЗКАЧА́ТИ², див. розка́чувати².  Словник української мови в 11 томах