Орфографічний словник української мови
розкачати
розкача́ти 1
дієслово доконаного виду
розплющити; розгорнути
розкача́ти 2
дієслово доконаного виду
розхитати
Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках
-
розкачати —
I див. розкачувати I. II див. розкачувати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розкачати —
РОЗКАЧА́ТИ¹ див. розка́чувати¹. РОЗКАЧА́ТИ² див. розка́чувати².
Словник української мови у 20 томах
-
розкачати —
РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
розкачати —
Розкача́ти, -ча́ю, -ча́єш, -ча́є
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розкачати —
РОЗКАЧА́ТИ¹, див. розка́чувати¹. РОЗКАЧА́ТИ², див. розка́чувати².
Словник української мови в 11 томах