розкачка
РОЗКА́ЧКА, и, ж., розм.
Дія за знач. розка́чуватися².
Резонансом пояснюється добре відоме з досвіду явище, коли невеличка “розкачка” пружного тіла (скажімо моста) викликає його руйнування (з навч. літ.);
– Вас можна назвати людиною дії, .. швидко, без розкачки, включаєтесь у нову справу і стараєтесь довести її до кінця (із журн.);
Жодної хвилини не пішло на розкачку, на пошуки матеріалів чи інструментів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)