розкачка

РОЗКА́ЧКА, и, ж., розм. Дія за знач. розка́чуватися².

Резонансом пояснюється добре відоме з досвіду явище, коли невеличка «розкачка» пружного тіла (скажімо моста) викликає його руйнування (Курс мат. анал., II, 1956, 294);

Жодної хвилини не пішло на розкачку, на пошуки матеріалів чи інструментів (Веч. Київ, 26.ІV 1968, 1).

Значення в інших словниках

1. розкачка — розка́чка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розкачка — -и, ж., розм. Дія за знач. розкачуватися II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкачка — РОЗКА́ЧКА, и, ж., розм. Дія за знач. розка́чуватися². Резонансом пояснюється добре відоме з досвіду явище, коли невеличка “розкачка” пружного тіла (скажімо моста) викликає його руйнування (з навч. літ.); – Вас можна назвати людиною дії, ..  Словник української мови у 20 томах