розкачування
РОЗКА́ЧУВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. розка́чувати¹.
РОЗКА́ЧУВАННЯ², я, с. Дія за знач. розка́чувати².
Від розкачування під час їзди [трактора] деталь розламалась остаточно (Хлібороб Укр., 7, 1969, 19);
День наради повинен стати днем крутого перелому в житті заводу. Отож, ніякого розкачування після неї (Шовк., Інженери, 1956, 293).
Словник української мови (СУМ-11)