1. Словник української мови в 11 томах

розкачування

РОЗКА́ЧУВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. розка́чувати¹.

РОЗКА́ЧУВАННЯ², я, с. Дія за знач. розка́чувати².

Від розкачування під час їзди [трактора] деталь розламалась остаточно (Хлібороб Укр., 7, 1969, 19);

День наради повинен стати днем крутого перелому в житті заводу. Отож, ніякого розкачування після неї (Шовк., Інженери, 1956, 293).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкачування — розка́чування 1 іменник середнього роду розплющування; розгортання розка́чування 2 іменник середнього роду розхитування Орфографічний словник української мови
  2. розкачування — I -я, с. Дія за знач. розкачувати I. II -я, с. Дія за знач. розкачувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкачування — РОЗКА́ЧУВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. розка́чувати¹. Я не твердитиму, що це тільки наша страва .. Її особливість – дуже тонке розкачування тіста (з газ.). РОЗКА́ЧУВАННЯ², я, с. Дія за знач. розка́чувати². Словник української мови у 20 томах