розкачка
РОЗКА́ЧКА, и, ж., розм. Дія за знач. розка́чуватися².
Резонансом пояснюється добре відоме з досвіду явище, коли невеличка «розкачка» пружного тіла (скажімо моста) викликає його руйнування (Курс мат. анал., II, 1956, 294);
Жодної хвилини не пішло на розкачку, на пошуки матеріалів чи інструментів (Веч. Київ, 26.ІV 1968, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкачка — розка́чка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- розкачка — -и, ж., розм. Дія за знач. розкачуватися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкачка — РОЗКА́ЧКА, и, ж., розм. Дія за знач. розка́чуватися². Резонансом пояснюється добре відоме з досвіду явище, коли невеличка “розкачка” пружного тіла (скажімо моста) викликає його руйнування (з навч. літ.); – Вас можна назвати людиною дії, .. Словник української мови у 20 томах