розквартирований

РОЗКВАРТИРО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розквартиро́вувати.

Він швидко роздягнувся, одягнув форму .. росіянина, що втік з колони військовополонених, розквартированих в селі за лісом (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

Наказ про зарахування поета в п'ятий лінійний батальйон, розквартирований частково в Орську, частково в суміжних фортецях, вже підписаний (З. Тулуб);

// у знач. прикм.

Розквартирований загін.

Значення в інших словниках

1. розквартирований — розквартиро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розквартирований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розквартировувати. || розквартировано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розквартирований — РОЗКВАРТИРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розквартиро́вувати. Він швидко роздягнувся, одягнув форму.. росіянина, що втік з колонії військовополонених, розквартированих в селі за лісом (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл.  Словник української мови в 11 томах