розквітання

РОЗКВІТА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. розквіта́ти.

Торкаюся пальцями ніжних пелюсток. Які чарівні квіти, які екзотичні! Обрали для розквітання таку виняткову пору... (О. Бердник);

Хай, мов снігурочці, судилось в той же день Мені прийняти смерть через кохання, Я йду тобі назустріч, Берендей, Благословенним будь, любові розквітання! (Л. Забашта);

Для неї [культури нації] я був сміливий і впертий, заради неї я хотів бути в першій лаві бійців – бійців за її розквітання (Ю. Яновський);

* У порівн. Стежив [Саїд Алі] за кожним рухом брови, за найніжнішим, немов розквітання бутона, трепетом її принадних уст (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. розквітання — розквіта́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розквітання — -я, с. Дія за знач. розквітати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розквітання — РОЗКВІТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розквіта́ти. Хай, мов снігурочці, судилось в той же день Мені прийняти смерть через кохання, Я йду тобі назустріч, Берендей, Благословенним будь, любові розквітання! (Забашта, Вибр.  Словник української мови в 11 томах