розкидано

РОЗКИ́ДАНО, присл.

1. Вільно, невимушено розкинувшись (див. розкида́тися² 1, 2).

Лежить розкидано Марина, забула все... (В. Сосюра).

2. У різних місцях, окремо один від одного.

За кілька хвилин по всьому степу, де розкидано пасли вітробалчанські хлопці, понісся наказ (А. Головко);

Косарі в обідній час відпочивали під дикими грушами, що росли розкидано в полі, при дорогах (М. Томчаній).

Значення в інших словниках

1. розкидано — розки́дано прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. розкидано — див. нарізно  Словник синонімів Вусика
3. розкидано — присл. 1》 Вільно, невимушено розкинувшись (див. розкидатися II 1), 2)). 2》 У різних місцях, окремо один від одного.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розкидано — ВРО́ЗДРІБ (УРО́ЗДРІБ) (окремо один від одного), НАРО́ЗДРІБ, ВРО́ЗКИД (УРО́ЗКИД), РОЗКИ́ДАНО, ВРО́ЗСИП (УРО́ЗСИП), ВРО́ЗРІЗ (УРО́ЗРІЗ), ВРО́ЗКИДЬ (УРО́ЗКИДЬ) рідше, БЕ́ЗБАЧ (БЕ́ЗБАШ) діал.  Словник синонімів української мови
5. розкидано — РОЗКИ́ДАНО, присл. 1. Вільно, невимушено розкинувшись ( див. розкида́тися² 1, 2). Лежить розкидано Марина, забула все… (Сос., І, 1957, 356). 2. У різних місцях, окремо один від одного.  Словник української мови в 11 томах