розкиданість
РОЗКИ́ДАНІСТЬ¹, ності, ж.
Властивість за знач. розки́даний¹ 2–4.
Скільки говорено про “широку російську натуру”, під якою частенько розумілося недбальство, розкиданість, слабовольність (М. Рильський).
РОЗКИ́ДАНІСТЬ², ності, ж.
Стан за знач. розки́даний² 2, 3.
Малі розміри полів та їх розкиданість призводять до непродуктивних холостих переїздів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)