Словник української мови у 20 томах

розкидний

РОЗКИДНИ́Й, а́, е́.

1. Який можна розсунути, розкласти.

Люди норовили спати не в душних кімнатах, а на балконах чи в палісадничках на розкидних ліжках, без ковдр (Ю. Збанацький).

2. с. г. Який служить для розкидання, розсіювання зерна.

За способом висіву сівалки поділяються на розкидні, рядкові, гніздові (з наук. літ.);

// Який здійснюється способом розкидання, розсіювання.

При локальному внесенні міндобрив (порівняно з розкидним) врожай зернових зростає на 10–15 процентів (з наук.-попул. літ.);

Мінеральні добрива (до 65 процентів) будуть вноситись переважно розкидним способом при основному обробітку ґрунту (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розкидний — розкидни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. розкидний — -а, -е. 1》 Якого можна розсунути, розкласти. 2》 с. г. Який служить для розкидання, розсіювання зерна. || Який здійснюється способом розкидання, розсіювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкидний — РОЗКИДНИ́Й, а́, е́. 1. Який можна розсунути, розкласти. Люди норовили спати не в душних кімнатах, а на балконах чи в палісадничках на розкидних ліжках, без ковдр (Збан., Сеспель, 1961, 160). 2. с. г. Який служить для розкидання, розсіювання зерна.  Словник української мови в 11 томах