Словник української мови в 11 томах

розкидний

РОЗКИДНИ́Й, а́, е́.

1. Який можна розсунути, розкласти.

Люди норовили спати не в душних кімнатах, а на балконах чи в палісадничках на розкидних ліжках, без ковдр (Збан., Сеспель, 1961, 160).

2. с. г. Який служить для розкидання, розсіювання зерна.

За способом висіву сівалки поділяються на розкидні, рядкові, гніздові (Колг. енц., II, 1956, 489);

// Який здійснюється способом розкидання, розсіювання.

Мінеральні добрива (до 65 процентів) будуть вноситись переважно розкидним способом при основному обробітку грунту (Хлібороб Укр., 11, 1969, 15).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розкидний — розкидни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. розкидний — -а, -е. 1》 Якого можна розсунути, розкласти. 2》 с. г. Який служить для розкидання, розсіювання зерна. || Який здійснюється способом розкидання, розсіювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкидний — РОЗКИДНИ́Й, а́, е́. 1. Який можна розсунути, розкласти. Люди норовили спати не в душних кімнатах, а на балконах чи в палісадничках на розкидних ліжках, без ковдр (Ю. Збанацький). 2. с. г. Який служить для розкидання, розсіювання зерна.  Словник української мови у 20 томах