Словник української мови в 11 томах

розкидчастий

РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що розки́дистий.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розкидчастий — розки́дчастий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розкидчастий — див. розлогий  Словник синонімів Вусика
  3. розкидчастий — -а, -е, рідко. Те саме, що розкидистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розкидчастий — РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що розки́дистий. Поїзд виїхав на невеличкий луг. Понад Россю, в лузі стояли рідко розкидані розкішні старі дуби з рідким розкидчастим гіллям, неначе порозпинали сотні рук на всі боки (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  5. розкидчастий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ...  Словник синонімів української мови